- намагнічування
- -я, с.Дія і стан за знач. намагнічувати і намагнічуватися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
намагнічування
Смотреть что такое "намагнічування" в других словарях:
намагнічування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
намагнічувальний — а, е. 1) Який використовується, призначений для намагнічування. •• Намагні/чувальна си/ла фіз. скалярна величина, яка характеризує магнітну дію електричного струму. 2) Якого можна намагнітити … Український тлумачний словник
перемагнічування — я, с. Дія за знач. перемагнічувати. ||Зміна напрямку намагніченості речовини на протилежний під дією зовнішнього магнітного поля … Український тлумачний словник
карта — и, ж. 1) Умовно зменшене загальне зображення земної поверхні, її частини або окремих країн світу. || Зображення окремих частин країни за їхніми геологічними ознаками. || Зображення ґрунтового покриву певної ділянки земної поверхні з зазначенням… … Український тлумачний словник
головка — и, ж. 1) Кулясте чи довгасте суцвіття або кулястий плід окремих рослин на кінці стебла. 2) Закруглене потовщення кінцевої частини чого небудь (зубця, стрижня і т. ін.). 3) рідко. Те саме, що голівка. 4) частіше мн. Передня частина чобота, що… … Український тлумачний словник
запис — у, ч. 1) Дія за знач. записувати 1), 2). •• Ксерографі/чний за/пис запис, що здійснюється на поверхні, покритій шаром напівпровідника, який змінює свій потенціал під дією світла. Ла/зерний за/пис запис, який здійснюється за допомогою лазерного… … Український тлумачний словник
магнітострикція — ї, ж., фіз. Зміна форми або розмірів тіл за їх намагнічування й розмагнічування … Український тлумачний словник
магніточутливий — а, е. Чутливий до дії магнітного поля, магнітних потоків, намагнічування … Український тлумачний словник
твістор — а, ч. Запам ятовувальний елемент – відрізок дроту з магнітною поверхнею, легке намагнічування якого спрямовується по гвинтовій лінії та з керуючою обмоткою навколо дроту … Український тлумачний словник
магнітний домен — магні/тний доме/н, род. домену, мн. магнітні домени (від лат. dominium – володіння) макроскопічна область в магнітному кристалі, в якій магнітні моменти окремих частинок орієнтовані однаково і досягається максимальне намагнічування. Потенційна… … Фізико-технічний словник-мінімум
